Київ

Ки́їв, -ва

м. Кіевъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Київ — Ки́їв іменник чоловічого роду столиця Україні Орфографічний словник української мови
  2. Київ — Від Київа аж до Львова всюди біда однакова. Всім долягає одне лихо, де б не були. Київ від разу не збудували. Великого діла в одній хвилині не зробиш. Київ не відразу збудований. Великого діла швидко не зробиш. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. КИЇВ — • "КИЇВ" - літ.-худож. та громад.-політ. журнал, орган СПУ і Київ. письменницької орг-ції. Виходить з січня 1983 у Києві щомісяця. Гол. редактори — В. Дрозд, П. Перебийніс (з 1986). Друкує нові твори укр. письменників, літ. Українська літературна енциклопедія
  4. Київ — Столиця України, м. державного підпорядкування, центр обл. та Києво-Святошинського району; обабіч р. Дніпро, в його середній течії, нижче впадіння лівої притоки Десни, по К. протікають також... Універсальний словник-енциклопедія
  5. Київ — Ки́їв, Ки́єва, Ки́єву, Ки́євом, у Ки́єві, Ки́єве! Правописний словник Голоскевича (1929 р.)