Київ

Столиця України, м. державного підпорядкування, центр обл. та Києво-Святошинського району; обабіч р. Дніпро, в його середній течії, нижче впадіння лівої притоки Десни, по К. протікають також р. Либідь, Сирець, Віта (праві притока Дніпра), Горенка, Нивка (притока Ірпеня); 2,6 млн. мшк.; найбільший індустріальний центр України: підприємства машинобудівної (у т.ч. корабельня, виробництво літаків, двигунів), електротехнічної, електронної, хіміч., поліграфічної, легкої, харчової промисловості; міжнародні ярмарки; вузол залізничних, шосейних, повітряних (2 аеропорти, в тому числі міжнародний Бориспіль) і річкових (річковий порт, доступний для морських кораблів) шляхів, метро; найбільший в Україні науковий центр: 18 вузів (у т.ч. унів. і консерваторія, Національний унів. Києво-Могилянська академія), НАНУ, Академія архітектури й будівництва, Академія сільськогосподарських наук; 27 музеїв, 25 театрів та театрів-студій (зокрема Національна опера України імені Т.Г. Шевченка); найбагатше на пам'ятки історії та культури м. в Україні: Золоті ворота, Софійський собор (XI ст.), Видубицький монастир (XI ст.), комплекс споруд Києво-Печерської лаври (XI-XVIII ст.), церква Спаса на Берестові (XII ст.), барокові Воскресенська, Андріївська, Набережно-Микільська, Покровська, Троїцька церкви, Кловський і Маріїнський палаци, класицистична забудова XVIII-XIX ст., житлові та адміністративні споруди в укр. стилі, стилі модерн (поч. ХХ ст.), післявоєнна забудова центру; на берегах Дніпра — піщані пляжі (найкращі — на Трухановому острові), курортні місцевості — Конча-Заспа і Пуща Водиця, в межах К. — 41 об'єкт природно-заповідного фонду, в тому числі 14 пам'яток садово-паркового мистецтва. Заснований у кін. V — першій пол. VI ст. (за археологічними даними), перші письмові згадки 862; IX — середина XII ст. центр Київської Русі, одне з найбагатших і найкрасивіших міст середньовічної Європи; 1240 цілковито знищений нападом монголо-татарів; поступово відбудований, 1363 приєднаний до Вел. князівства Литовського, осередок удільного князівства Ґедиміновичів, міські права з 1494-97; 1569 приєднаний до пол. корони на підставі Люблінської унії, вел. центр торгівлі між сх. і зх., розвиток духовного і культурного життя (важливий центр інтелектуального процесу в Сх. Європі — Києво-Могилянська академія); 1667 тимчасово, а з 1686 стало включений до складу Московської держави, з 1797 адміністративний центр губернії у Рос. імперії; у XIX ст. торговельний центр (контрактові ярмарки), осередок укр. духовного і політичного життя; 1918 проголошено УНР, важкі бої Армії УНР з більшовиками та рос. монархістами, проголошено Укр. Державу (гетьмана Скоропадського), пізніше Директорію; 1920 зайнятий укр.-пол. підрозділами; з 1934 столиця УРСР, у 30-х масові страти, чинені рад. службами державної безпеки (Биківня); під час II Світової війни місце нацистського терору і масових страт (Бабин Яр), повністю зруйнований під час відступу Червоної армії та воєнних дій, після війни відбудований; у 50-80-х місце активного дисидентського руху (в тому числі 1976 заснована Укр. Гельсінська група); з 1988 масові екологічні мітинги поклали початок переходу до незалежної держави; з 1991 столиця незалежної України.I