Київська митрополія

Церковна провінція Константинопольського Патріархату; утворилася після хрищення України-Русі Володимиром Святославичем у 988; точна дата заснування та імена перших митрополитів невідомі; духовна влада поширювалася на всі єпархії; перший руський митрополит Іларіон (1051-62); 1596-1620 греко-католицька митрополія; у XVI-XVII ст. серед київських греко-католицьких митрополитів М. Рогоза, І. Потій, В. Рутський; на поч. XVIII ст. до складу Київської греко-католицької митрополії входили 9 єпархій; внаслідок першого поділу Речі Посполитої (1772) Київська католицька митрополія була поділена на три частини: в межах Речі Посполитої залишились єпархії київська, володимирсько-берестейська, луцька, пинська і частина холмської; до Росії відійшла єпархія полоцька, до Австрії — львівська, перемиська і частини кам'янецької, луцької та холмської єпархій; внаслідок II і III поділів Речі Посполитої (1793, 1795) почалися переслідування Греко-Католицької Церкви, що закінчились її ліквідацією у 1839; продовжувала існувати лише в межах Австр. імперії, де у 1808 була відновлена Галицька митрополія; після Берестейської унії 1596 права та привілеї К. м. були передані пол. королем Сиґізмундом III Вазою греко-католицькій митрополії, але православна митрополія не припинила існування, справами управляли екзархи, іменовані Константинопольськими Патріархами, а у 1620 було відновлено православну ієрархію, київським митрополитом став Й. Борецький; визнана пол. урядом 1632; 1685 митрополитом став Г. Святополк-Четвертинський (1685-90), який прийняв посвяту в Москві з рук Патріарха Йоакима, склав присягу на вірність і підпорядкував її Московській патріархії; з 1688 заборонено вживати титул Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі; у 1721 формально ліквідована як автономна церковна обл., стала звичайною єпархією Московського патріархату; у 1722-43 у київських митрополитів було відібрано митрополичий титул, і вони залишалися тільки архієпископами; за Катерини II (1770) з титулу Митрополит Київський, Галицький і Малої Росії було вилучено слова і Малої Росії; після утворення в 1921 Укр. Автокефальної Православної Церкви її глава іменувався Митрополит Київський і всієї України: митрополити В. Липківський та М. Борецький; припинила існування внаслідок ліквідації рад. владою УАПЦ; після II Світової війни — складова частина Московського патріархату, як Екзархат Руської Православної Церкви в Україні.