1. Словник української мови Грінченка

Німеччина

Німеччина и Німе́щина, -ни

ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. німеччина — Німе́ччина: — німецька мова [51] Словник з творів Івана Франка
  2. Німеччина — Німе́ччина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. Німеччина — Федеративна держава в Європі, над Пн. м., Данською затокою та Балтійським м.; 16 федеральних земель; острови у Пн. м. (частина Фризьких островів) та Балтійському м. (Рюґен, частина Узедому). У пн. частині — Пн.-Німецька низ. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Німеччина — Німе́ччина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)