Німеччина

Федеративна держава в Європі, над Пн. м., Данською затокою та Балтійським м.; 16 федеральних земель; острови у Пн. м. (частина Фризьких островів) та Балтійському м. (Рюґен, частина Узедому). У пн. частині — Пн.-Німецька низ. з післяльодовиковим рельєфом, поорана широкими прадолинами; центр. територія — старі гори й височини: Райнські сланцеві гори, Шварцвальд, між ними — Нижньорайнська низ., гори Гарц, Швабська Франконська Юра; на пд. — Баварське плоскогір'я, а вздовж пд. кордону — Альпи; клімат помірний, теплий, переважно морський; густа мережа річок, сполучених між собою каналами (Середньонім., канал Райн-Майн-Дунай); озера зосереджені на пн. (Мекленбурґ), в Альпах та в передгір'ях; ліси бл. 29% території; 94% німці, а також турки (2%), серби, італійці, греки, поляки; 100 тис. серболужичан; переважно лютерани, католики; від'ємний натуральний приріст (-1,3%) — один із найнижчих у світі; в Рурському басейні бл. 1200 мшк. на 1 км²; у містах 85% населення. Високорозвинена країна, виробляє бл. 6% світової продукції (брутто), займаючи 3 місце після США та Японії; багаті поклади кам'яного вугілля (Рур), бурого вугілля (Саксонський, Лужицький, Надрайнський вугільні басейни), а також залізних руд та калієвих солей; електростанції переважно теплові; світовий виробник автомобілів (Мерседес, БМВ, Фольксваґен) — 3-є місце після США та Японії, машин, електронних пристроїв (гол. концерни Сіменс та АЕҐ-Телефункен), хімікатів (Гохст, БАСФ); дуже розвинута нафтопереробна промисловість (переважно в Інґольштадті), металургія (Крупп, Тіссен), точна, харчова (2-е місце у виробництві пива, після США); інтенсивне сільське господарство, переважно вирощування зернових, цукрових буряків, кормових рослин, хмелю, винограду; тваринництво; рибальство; туризм (особливо в горах); добре розвинений транспорт (у т.ч. водний, трубопровідний); гол. морські порти: Гамбурґ, Бремен, Бремергафен, гол. річковий порт — Дуйсбурґ, один із найбільших у світі; 2-е місце після США у світовому товарообміні.