абищиця

Аби́щиця, -ці

ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абищиця — Дрібниця, дрібничка, дурниця, дурничка, витребенька. Словник синонімів Караванського
  2. абищиця — АБИ́ЩИЦЯ, і, ж., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Гр.); Верхівнянські ліси не така вже абищиця (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. абищиця — Аби́щиця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. абищиця — див. дрібниця; мало; нісенітниця Словник синонімів Вусика
  5. абищиця — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм. Словник синонімів української мови
  6. абищиця — -і, ж. Дрібничка, дурниця, витребенька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. абищиця — АБИ́ЩИЦЯ, і, ж., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Гр.); Верхівнянські ліси не така вже абищиця (Рибак, Помилка 1956, 41). Словник української мови в 11 томах
  8. абищиця — аби́щиця іменник жіночого роду дрібниця, дурниця розм. Орфографічний словник української мови