абищиця

ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм., МАЛИ́ЗНА розм., ПО́РОХ розм., ПОЛО́ВА розм., БЕЗДІ́ЛЛЯ розм., МІЗЕ́РІЯ розм., МІЗЕРНЯ́ зневажл., ПШИК зневажл., МАРНИ́ЦЯ діал., ФРА́ШКА діал., ШАЛЬ діал.; ДРІБНИ́ЧКА, ВИТРЕБЕ́НЬКИ розм. (також те, що не має практичного значення, служить для розваги, прикраси). Вибачає (гуцул) такі речі, яких би ніхто не вибачив — і нараз образиться через дурницю, через дрібницю — і хапається за топір (Г. Хоткевич); На фронт! Здалося дріб'язком, що сьогодні ми не відпочинемо після наряду (І. Багмут); Чи виконав достоту Призначення своє ти на землі, Чи, може, розмінявся на дрібноту? (М. Рильський); Горло болить, головно, коли пишу, але то пусте, може, маленька простуда, хутко мусить минути (Леся Українка); — Бач, подумав він, — не даремна назва і не дещиця той дворянський рід. Хоч не для мене він, то для сина здасться (Панас Мирний); А те, що в нього трохи не асистентами працюють учора ще неписьменні таджики, хіба це абищиця? (Л. Первомайський); Воно, власне, ніби й абищо, оця одволока на день, на два, сьогодні чи завтра — не яка й різниця (А. Головко); — Товариство, переконуйтесь, наші кольки — то дурнички (А. Крижанівський);(Влас:) Кохання, по-вашому, така нікчемниця, що вийняв з душі, як гроші з кишені, та й поклав на долоні?.. (М. Кропивницький); Я справді не знаю, що це за знак... Та нічого, — дурощі та й годі (Марко Вовчок); (Михайло:) Але й Павло крайній песиміст! У всякій мализні бачить злочинства! (М. Старицький); Одно скажу: багатство — тлінь та порох, А торгувати братом — ох, брудота! (А. Кримський); — А десять тисяч, бачте, гроші! А гроші не полова... (І. Нечуй-Левицький); Сим двом безділля — всяке горе, Здавалось по коліна море (І. Котляревський); — Спіткнешся, хлопче, полетить твоя голова за якусь мізерію (Д. Бедзик); — Додому повезеш (портсигар)? — питають його. — Я такої мізерні не повіз би, — каже Хома (О. Гончар); Робиш день і ніч, коли треба, з стельмашні буває і не виходиш, а прийде до діла, так виходить пшик (В. Кучер); Він не раз лютився за марницю (І. Франко); Довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом! Ну, та після вулкану це фрашки (М. Коцюбинський); Якби не пісок, то б шаль довезти дуба (Словник Б. Грінченка); Все було дрібничкою в порівнянні з тим великим і всесильним, чим повнилося його серце (М. Ю. Тарновський); На комоді якісь фотографії, картки далекої давнини, різні дрібнички, що давно вже невпотріб бабусі (О. Копиленко); Мартин уважав гарне убрання.. за дурницю, за витребеньки (Грицько Григоренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абищиця — Дрібниця, дрібничка, дурниця, дурничка, витребенька. Словник синонімів Караванського
  2. абищиця — АБИ́ЩИЦЯ, і, ж., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Гр.); Верхівнянські ліси не така вже абищиця (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  3. абищиця — Аби́щиця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. абищиця — див. дрібниця; мало; нісенітниця Словник синонімів Вусика
  5. абищиця — -і, ж. Дрібничка, дурниця, витребенька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. абищиця — АБИ́ЩИЦЯ, і, ж., розм. Річ або справа, що не має ніякої цінності чи значення; дрібниця, дурниця. Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Гр.); Верхівнянські ліси не така вже абищиця (Рибак, Помилка 1956, 41). Словник української мови в 11 томах
  7. абищиця — аби́щиця іменник жіночого роду дрібниця, дурниця розм. Орфографічний словник української мови
  8. абищиця — Аби́щиця, -ці ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222. Словник української мови Грінченка