авторка

Авторка, -ки

ж. Женщина-авторъ. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авторка — А́ВТОРКА, и, ж. Жін. до а́втор. Авторка [О. Кобилянська] чимало читала творів чужої літератури (Л. Укр., V, 1956, 43); Єдине, на що він міг послатися, це на відому вже телефонограму, знов процитувавши її і давши повністю ім’я авторки (Ле, Міжгір’я, 1953, 320). Словник української мови в 11 томах
  2. авторка — -и. Жін. до автор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. авторка — А́ВТОРКА, и, ж. Жін. до а́втор. Авторка [О. Кобилянська] чимало читала творів чужої літератури (Леся Українка); Спочатку я роздобув першу збірку її поезій, згодом – другу, і так захопився її творчістю, що вирішив будь-що відшукати авторку (Ю. Винничук). Словник української мови у 20 томах
  4. авторка — А́вторка, -рки, -рці; -рки, а́второк Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. авторка — а́вторка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови