адамів

Ада́мів, -мова, -ве

Принадлежащій Адаму. ада́мова голова́.

1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.)

2) Родъ паука.

3) Родъ мотылька: Sphinx caput mortuum.

4) раст. Eryngium campestre L. ЗЮЗО. I. 122. ада́мове ребро́, раст.: а) Thysellinum palustre. ЗЮЗО. I. 138.; б) Valeriana dubia. ЗЮЗО. I. 165. ада́мові ві́вці.

1) Верблюды.

2) Степной миражъ. ада́мові слізки́. Водка. Чарочку-другу Адамових слізок, як казав було отець економ. Шевч. 297.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адамів — -мова, -мове. || Належний Адамові. Адамове яблуко анат. — випнута хрящова частина гортані; кадик. Адамове ребро жарт. — про жінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Адамів — Ада́мів 1 прізвище Ада́мів 2 прикметник від: Ада́м Орфографічний словник української мови
  3. адамів — АДА́МІВ, мова, мове: △ Ада́мова голова́ див. голова́; Ада́мове я́блуко див. я́блуко ◇ Ада́мове ребе́рце див. ребе́рце; Ада́мові ді́ти див. ді́ти¹; Ада́мові слі́зки див. слі́зка. Словник української мови у 20 томах
  4. Адамів — Ада́мів, -мова, -мове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. адамів — АДА́МІВ, мова, мове: ▲ Ада́мова голова́, ент. — великий нічний метелик з родини сфінксів; А́дамове я́блуко, анат. — випнута хрящова частина гортані. На тонкуватій шиї шарніром рухається адамове яблуко (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 63). Словник української мови в 11 томах
  6. Адамів — ада́мове ребе́рце, жарт. Жінка. Місцеві “батюшечки” дуже слабкі щодо “адамових реберців” і мало не щотижня за ту слабкість платять власними святими ребрами (Остап Вишня). ада́мові ді́ти, книжн. Люди. Фразеологічний словник української мови