адамів
АДА́МІВ, мова, мове:
△ Ада́мова голова́ див. голова́;
Ада́мове я́блуко див. я́блуко
◇ Ада́мове ребе́рце див. ребе́рце;
Ада́мові ді́ти див. ді́ти¹;
Ада́мові слі́зки див. слі́зка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- адамів — -мова, -мове. || Належний Адамові. Адамове яблуко анат. — випнута хрящова частина гортані; кадик. Адамове ребро жарт. — про жінку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Адамів — Ада́мів 1 прізвище Ада́мів 2 прикметник від: Ада́м Орфографічний словник української мови
- Адамів — ада́мове ребе́рце, жарт. Жінка. Місцеві “батюшечки” дуже слабкі щодо “адамових реберців” і мало не щотижня за ту слабкість платять власними святими ребрами (Остап Вишня). ада́мові ді́ти, книжн. Люди. Фразеологічний словник української мови
- Адамів — Ада́мів, -мова, -мове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- адамів — АДА́МІВ, мова, мове: ▲ Ада́мова голова́, ент. — великий нічний метелик з родини сфінксів; А́дамове я́блуко, анат. — випнута хрящова частина гортані. На тонкуватій шиї шарніром рухається адамове яблуко (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 63). Словник української мови в 11 томах
- адамів — Ада́мів, -мова, -ве Принадлежащій Адаму. ада́мова голова́. 1) Рисунокъ человѣческаго черепа подъ изображеніемъ креста — въ поминальныхъ граматках, на крестахъ, на дверяхъ (въ рисункѣ къ празднику Богоявленія и пр.) 2) Родъ паука. Словник української мови Грінченка