айбо

Айбо

сз. = альбо [Угор.]. Ogon. 159.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. айбо — АЙБО́, спол., діал. Те саме, що або́1. Сурядні члени речення у закарпатських говірках поєднуються сполучниками а, ай, айбо (з наук. літ.); – Ти мені Василя айбо Івана знайди (із журн.). Словник української мови у 20 томах