амуниція

Амуни́ція, -ції и амуни́ця, -ці

ж. = муниція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me