амуниція
Амуни́ція, -ції и амуни́ця, -ці
ж. = муниція. Зачав він [москаль] забивати цвяшки, де він ружжо повісить, де амуницію. Чуб. І. 219. Як амуницю спорядили і насушили сухарів. Котл. Ен. IV. 58.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me