антаба
Анта́ба, -би
ж. Рукоять, рукоятка, ручка. ум. антабка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антаба — Клямра Словник чужослів Павло Штепа
- антаба — -и, ж., діал. Рукоятка, держак. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антаба — див. держак Словник синонімів Вусика
- антаба — (польс. < нім. — держак) Форма дверної ручки, виконана у вигляді горельєфної маски лева, грифа або фантастичного чудовиська, що тримає в зубах поворотне кільце. З'явившись у ранньому середньовіччі, А., витоки якої знаходяться у звіриному стилі, широко вживалась у наступні епохи. Архітектура і монументальне мистецтво