анталюз

Анталю́з, -за

м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Чуб. ІІІ. 23. см. інклюз.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. анталюз — -а, ч. Срібна монета, яка нібито здатна повертатися до свого власника. Великий тлумачний словник сучасної мови