інклюз

Інклю́з, -за

м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. см. анталюз, инслиза.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інклюз — Інклюз: — срібна монета, має здатність повертатися до власника після того, як нею заплачено [54] Словник з творів Івана Франка