1. Словник української мови Грінченка

арештувати

Арештува́ти

см. арештовувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. арештувати — арештува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. арештувати — див. арештовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. арештувати — АРЕШТУВА́ТИ див. арешто́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. арештувати — АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. арештувати — Арештува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є; арешту́й, -шту́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. арештувати — АРЕШТУВА́ТИ див. арешто́вувати. Словник української мови в 11 томах