атаман

Ата́ман, -на

м. и др. = отаман и др.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атаман — Старший над робітниками [X] Словник з творів Івана Франка
  2. атаман — Атаманувати, то не чарку в руках держати, а треба багато думок обертати. Порядкувати громадою, не те, що пити горілку, а велика відвічальність. Атаман — гетьман. Атаманувати — то не чарку в руках держати, треба в голові багато думок обертати. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. атаман — Сільський староста Словник застарілих та маловживаних слів