бабич

Бабич, -ча

м.

1) = бабій.

2) Самець стрекозы. Шейк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабич — -а, ч., розм. Те саме, що бабій I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бабич — БА́БИЧ, а, ч., розм. Те саме, що бабі́й 1. Словник української мови у 20 томах
  3. Бабич — Ба́бич прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. бабич — див. звабник; розпусник Словник синонімів Вусика
  5. Бабич — (Babits) Міхай, 1883-1941, угорський письменник; редактор журналу Захід; медитативна лірика, романи (Каліф Лелека), оповідання, есе; історія європ. літератури; переклади, у т.ч. Божественної Комедії Данте. Універсальний словник-енциклопедія
  6. бабич — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови
  7. бабич — БА́БИЧ, а, ч., розм. Те саме, що бабі́й¹. Словник української мови в 11 томах