1. Словник української мови Грінченка

бабкуватий

Бабкуватий, -а, -е

1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. Н. Вол. у.

2) бабкувата. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була. Новомоск. у. (Залюбовск.).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабкуватий — бабкува́тий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. бабкуватий — Старкуватий; (- обличчя) зморшкуватий. Словник синонімів Караванського
  3. бабкуватий — -а, -е, діал. Старкуватий, зморшкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бабкуватий — БАБКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Старкуватий, зморшкуватий. Він став зовсім бабкуватий (Сл. Гр.); Бабкуватим обличчям сміється сторож (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  5. бабкуватий — див. старий Словник синонімів Вусика
  6. бабкуватий — ЗМО́РШКУВАТИЙ (вкритий зморшками), ЗМО́РЩЕНИЙ, ПОМО́РЩЕНИЙ, МОРЩА́ВИЙ рідше, МО́РХЛИЙ рідше, ПОБРИ́ЖЕНИЙ рідше, ПОБА́БЧЕНИЙ розм. рідко, БАБКУВА́ТИЙ діал. Зморшкувате сухеньке обличчя розгладилось, проясніли очі (П. Словник синонімів української мови
  7. бабкуватий — Бабкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бабкуватий — БАБКУВА́ТИЙ, а, е, діал. Старкуватий, зморшкуватий. Він став зовсім бабкуватий (Сл. Гр.); Бабкуватим обличчям сміється сторож (Стельмах, Хліб.., 1959, 266). Словник української мови в 11 томах