1. Словник української мови Грінченка

бабувати

Бабува́ти, -бу́ю, -єш

гл. = бабити. Бабувала у його жінки. Рудч. Ск. II. 92.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабувати — бабува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. бабувати — -ую, -уєш, недок., заст. Бути бабою (див. баба I у 6 знач.); приймати дітей під час пологів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабувати — БАБУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути бабою (див. ба́ба¹ 6); приймати дітей під час пологів. Лазорчиху взяли в друге село бабувати (Панас Мирний); [Риндичка:] У вівторок я бабувала у Зіньки Тухленкової (М. Словник української мови у 20 томах
  4. бабувати — Бабува́ти, -бу́ю, -бу́єш, -бу́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бабувати — БАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути бабою ( див. ба́ба¹ 6); приймати дітей під час пологів. Лазорчиху взяли в друге село бабувати (Мирний, IV, 1955, 223); [Риндичка:] У вівторок я бабувала у Зіньки Тухленкової (Кроп. Словник української мови в 11 томах