багатиня

Багатиня, -ні

м. Богачъ. Чуб. ІІ. 399. Він такий багатиня, що не зна, куди гроші ховати. Конст. у. Та він більш од тебе надавав, — дарма, що бідний, а ти багатиня. Богод. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатиня — -і, ч. і ж., діал. Багач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. багатиня — див. багатий Словник синонімів Вусика