1. Словник української мови Грінченка

багатий

Багатий, -а, -е

1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. Шевч. 10. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Шевч. 134. Либонь же ти на розум не багатий. АД. І. 170. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі. Г. Барв. 224.

2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий. КС. 1892. III. 377.

3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Чуб. ІІІ. 262. ХС. І. 79. ум. багатенький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатий — (який має багато майна) заможний, маєтний, грошовитий, книжн. імущий; (з великою кількістю чого-небудь) розкішний, щедрий, розм. (що любить ділитися своїми здобутками) гойний, щедрий, (зовнішньо) пишний, (ефектний) помпезний, (урожай) великий, добрий, щедротний, рясний. Словник синонімів Полюги
  2. багатий — бага́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. багатий — Заможний, маєтний, грошовитий, забезпечений, зап. імущий; (двір) жм. хазяйський; (урожай) рясний, буйний, щедрий; (одяг) розкішний, пишний, шикарний; (науковий матеріял) цінний, коштовний, якісний; (вибір) широкий, великий, різноманітний; багатенький, багатющий, пребагатий. Словник синонімів Караванського
  4. багатий — [багатией] м. (на) -тому /-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. багатий — -а, -е. 1》 Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; прот. бідний. 2》 на що, чим. Який має багато, в достатку чого-небудь. Багатий вечір — вечір напередодні Різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. багатий — БАГА́ТИЙ, а, е. 1. Який має багатство, заможний; протилежне бідний. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Уже засватаний, жонатий (Т. Шевченко); // у знач. ім. бага́тий, того, ч. Те саме, що бага́ч. Словник української мови у 20 томах
  7. багатий — Багатий до бідного літом, а бідний до багатого зимою. В літі багатому треба робітника, а зимою бідному треба хліба на відробок. Багатий робить, як хоче, а бідний, як може. Характеристичне порівнання людей, нерівних майном. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. багатий — I багатенний, багатенький, багатиня, багатир, багатирський, багатій, багатющий, багатько, багач, багачик, безбідний, глитаєнко, глитай, глитайчук, глитаюка, глитаяка, гнойоїд (сільська кличка багатих), господарний, грошовитий, домовитий, домовладика... Словник синонімів Вусика
  9. багатий — БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. Словник синонімів української мови
  10. багатий — Бага́тий, -та, -те на що (а не чим). Бага́тий на ла́ти та на дрібні́ сльо́зи (Шевч.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. багатий — БАГА́ТИЙ, а, е. 1. Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; протилежне бідний. І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий. Уже засватаний, жонатий (Шевч., II, 1953, 287); // у знач. ім. бага́тий, того... Словник української мови в 11 томах