багатий

БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. В його сіл та міст на Волині й не злічити (І. Нечуй-Левицький); Брати Калиновичі — заможні, ба навіть дуже маєтні люди (І. Франко); Бронко відчув, як здіймається в ньому невгамовна зненависть до тих — ситих, імущих (Ірина Вільде); Він був можний, мав силу грошей, ручкався з гоноровитими панами і вчив сина німецької мови (Н. Рибак); Нехай буде (жінка) заміжня й безземельна, лиш аби грошовита (Л. Мартович). — Пор. замо́жний.

БАГА́ТИЙ (який відзначається великою кількістю чого-небудь), РОЗКІ́ШНИЙ підсил.; ЩЕ́ДРИЙ підсил. (який надходить у великій кількості); ПИ́ШНИЙ (про край, місцевість); ЛУКУ́ЛЛІВСЬКИЙ книжн. (про обід, бенкет). Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М. Рильський); — Здається, ще цього року ваша розкішна бібліотека збагатиться ще на один том (А. Головко); Звичайно в суботу була щедра пошта (Ірина Вільде); От і рідний край, пишний, в срібному сяєві, як міраж (І. Нечуй-Левицький); А як увійшла пані з мискою вареників і служниця нарешті принесла самовар, булки і традиційну "чайну" ковбасу, то я саме описувала "лукуллівський бенкет" (Леся Українка).

БАГА́ТИЙ на що, чим і без додатка (сповнений чим-небудь у великій кількості, мірі), ГО́ЙНИЙ розм., ЩЕ́ДРИЙ підсил. Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає (прислів'я); Нехай буде в тебе дім багатий Сяйвом книг, картин, пісень і статуй (М. Рильський); Стрілася (Марія) з життям, гойним на поневіряння, злидні і муки (Н. Рибак); Південна природа дуже щедра на всякі міражі (Ю. Смолич).

БАГА́ТИЙ (про урожай, улов і т. ін.), ВЕЛИ́КИЙ, ДО́БРИЙ, ЩЕ́ДРИЙ підсил., ЩЕДРО́ТНИЙ підсил. розм.; РЯСНИЙ (про урожай). Пливуть додому рибаки, везуть улов багатий (Н. Забіла); Де дружна ланка, там добрий урожай (прислів'я); Ори щасливо, виорюй глибоко її, ту десятину — славну ниву, — хай родить щедрі врожаї; Не раз уже земля розквітнула садами, обтяжена була щедротними плодами, віддавши людям дар за чесну працю їх (І. Гончаренко); Бажаю вам, друзі, рясних урожаїв на ваших ланах і в ваших садах-виноградах, багатих добутків у ваших шахтах і рудниках (М. Рильський).

БАГА́ТИЙ (який відзначається розкішшю, багатством обстановки, пишним оформленням, оздобленням тощо), ГО́ЙНИЙ розм., БУЧНИ́Й підсил., РОЗКІ́ШНИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил.; БУНДЮ́ЧИЙ, ПОМПЕ́ЗНИЙ (пишністю розрахований на ефект). Над панами неначе повіяла смерть крилами, повіяла над розкішним садом, над самим багатим палацом (І. Нечуй-Левицький); А в Коваля Андрія донька-одиначка народилася... Тому й хрестини такі гойні (Я. Качура); Був бенкет пишний і бучний (О. Довженко); — І ти думаєш справляти таке бундючне весілля, на котрому гуляють та п'ють три або й чотири дні? — спитав Денис (І. Нечуй-Левицький); Великий, помпезний Будинок культури.. сяяв вогнями, гримів музикою (Ю. Мушкетик). — Пор. 3. блиску́чий.

БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Був у нашому селі, розказують люди, один дядько, Федір Смик: двісті колодок пасіки, п'ять пар волів, п'ятнадцять десятин землі. Одне слово — багач (Григорій Тютюнник); Та біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (М. Упеник); — У їх нема ні вбогих, ні багатих, так на те ж вони запорожці, козаки над козаками (П. Куліш); Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок; чого нема у нього? Будинок і садок (Л. Глібов); Війна, війна... І все за ситих, що нашу кров віками п'ють (В. Сосюра); Майєрсу було, мабуть, соромно за свого товстосума. Він був справжній вчений, закоханий в науку. Йому хотілось відвернути розмову (О. Довженко); — Якщо не візьметься (за будівництво) казна, — говорив уже Іван Тимофійович майже весело, — розворушу, стрясону наших ледачих степових крезів (О. Гончар).

БЛИСКУ́ЧИЙ (який виділяється розкішшю, багатством, дорогою модністю, фешенебельністю і т. ін.), ПИ́ШНИЙ, ЛЮ́КСУСО́ВИЙ розм.; ШИКА́РНИЙ (розрахований на ефект, який виділяється дорогою модною красою). Уривки думок.. розгортали перед закритими очима пишний малюнок якогось іншого життя — таємного, як і сон той, блискучого та утішного (Панас Мирний); Пишними рядами Виступають отамани, Сотники з панами (Т. Шевченко); Також усякому навіть пастушкові відомо, що таким поїздом та в таких люксусових.. спальних вагонах.. не їздять ні голодні цигани з Бессарабії й Буковини, ні заплакані галицькі злидарі-емігранти (П. Козланюк); Його жінка була непоміркована, розтратлива, любила розкіш та шикарне гойне життя й сипала грішми, як половою (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 5. бага́тий.

ДОРОГИ́Й (який багато коштує, має високу ціну), КОШТО́ВНИЙ, НЕДЕШЕ́ВИЙ, ЦІ́ННИЙ, БЕЗЦІ́ННИЙ підсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙ, НЕОЦІ́ННИЙ рідше, НА ВАГУ́ ЗО́ЛОТА підсил., БАГА́ТИЙ розм., КОШТОВИ́ТИЙ заст.; ДО́БРИЙ розм., заст. (про намисто). Дорогих перлин коштовних Є багато в синім морі (Леся Українка); Олена була вбрана, як королева. І не так, щоби все на ній було дороге та багате, але просто вміла вже так (Г. Хоткевич); Кравчі наливали вином пляшки та бутлі. Вина були недешеві, більш заморські (І. Нечуй-Левицький); Притискала (жінка) до грудей кривий семисвічник з старого срібла, єдину, може, цінну родинну річ (М. Коцюбинський); Єсть перли безцінні На дні на морському, Ще кращі перлини — У серці людському (М. Чернявський); Бачив (Зігфрід) розгардіяш у кімнатах, розкриті шухляди.. І якісь не бачені досі дрібнички, коштовності, якісь, певне, дорогоцінні речі... (В. Козаченко); — Не думай, що я хочу тебе ошукати, — сказав Дід, подаючи йому неоціненний перстень (І. Франко); Дивацькі постаті, як неоцінні перли, Висвічують мені з туману далини (М. Рильський); Ой і справ же мені, мати, та шальовий платок, А ще к тому на голівку коштовитий цвіток (пісня); (Мотря:) Це ж Жлуденкових невістка, Зінька. Ач, як гарно вбрана! А доброго намиста скільки (М. Кропивницький).

ЗАМО́ЖНИЙ (який живе в достатку, має достатки), ЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, БАГАТЕ́НЬКИЙ розм., ДОСТА́ТНІЙ діал., МАЮ́ЧИЙ рідко; ХАЗЯ́ЙСЬКИЙ (про дітей заможних батьків). Хоча батько її був заможною людиною, але достатки їм приносили не наймити, а тютюн — бакун і турецький гостролист.., біля яких змалечку вчилися ходити діти (М. Стельмах); Так стало Чіпці весело, немов справді земля вже його, і він вертається додому забезпечений (Панас Мирний); Не шанували нікого вони із людей.., Хто б не зайшов до них — злидень який чи людина статечна (переклад Бориса Тена); Особливо галасували багатенькі слободяни... (А. Шиян); На все достатній, а на лихо не жаден (прислів'я); А що би то було, якби я був учений та й маючий господар? (Лесь Мартович). — Пор. 1. бага́тий.