багатир

БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Був у нашому селі, розказують люди, один дядько, Федір Смик: двісті колодок пасіки, п'ять пар волів, п'ятнадцять десятин землі. Одне слово — багач (Григорій Тютюнник); Та біда простим родинам: на землі чудовій тій був господарем єдиним ненажерний багатій (М. Упеник); — У їх нема ні вбогих, ні багатих, так на те ж вони запорожці, козаки над козаками (П. Куліш); Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок; чого нема у нього? Будинок і садок (Л. Глібов); Війна, війна... І все за ситих, що нашу кров віками п'ють (В. Сосюра); Майєрсу було, мабуть, соромно за свого товстосума. Він був справжній вчений, закоханий в науку. Йому хотілось відвернути розмову (О. Довженко); — Якщо не візьметься (за будівництво) казна, — говорив уже Іван Тимофійович майже весело, — розворушу, стрясону наших ледачих степових крезів (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатир — багати́р іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. багатир — БАГАТИР – БОГАТИР Багатир, -я, ор. -ем, розм. Багата людина; багатій. Тепер він уже багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б.Грінченко). Пох. багатирський. Богатир, -я. Літературне слововживання
  3. багатир — І БАГАТІЙ, багач, з. дука, дукар, дукач, о. золотий <�грошовий> мішок, жм. капіталіст; тлк. БАГАТИР, флк. вернидуб, вернигора, ломус. Словник синонімів Караванського
  4. багатир — Це див. багач Словник чужослів Павло Штепа
  5. багатир — -я, ч., розм. Те саме, що багач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. багатир — БАГАТИ́Р, я́, ч., розм. Те саме, що бага́ч. Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок (Л. Глібов); Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Пан, багатир... (М. Коцюбинський); [Робітники:] – От яке наше життя! – От до чого доводять нас багатирі! (Я. Мамонтов). Словник української мови у 20 томах
  7. багатир — див. багатий Словник синонімів Вусика
  8. багатир — Багати́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -ти́рю! -тирі́, -рі́в, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. багатир — БАГАТИ́Р, я́, ч., розм. Те саме, що бага́ч. Он двір стоїть багатиря гладкого. Неначе городок (Гл., Вибр., 1957, 173); Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Пан, багатир… (Коцюб., II, 1955, 71); [Робітники:] — От яке наше життя! — От до чого доводять нас багатирі! (Мам., Тв., 1962, 81). Словник української мови в 11 томах