багатир

Значення в інших словниках

1. багатир — багати́р іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. багатир — БАГАТИР – БОГАТИР Багатир, -я, ор. -ем, розм. Багата людина; багатій. Тепер він уже багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б.Грінченко). Пох. багатирський. Богатир, -я. Літературне слововживання
3. багатир — І БАГАТІЙ, багач, з. дука, дукар, дукач, о. золотий <�грошовий> мішок, жм. капіталіст; тлк. БАГАТИР, флк. вернидуб, вернигора, ломус. Словник синонімів Караванського
4. багатир — Це див. багач Словник чужослів Павло Штепа
5. багатир — -я, ч., розм. Те саме, що багач. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. багатир — БАГАТИ́Р, я́, ч., розм. Те саме, що бага́ч. Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок (Л. Глібов); Земля для всіх. А хто її має? А хто ж її має? Пан, багатир... (М. Коцюбинський); [Робітники:] – От яке наше життя! – От до чого доводять нас багатирі! (Я. Мамонтов). Словник української мови у 20 томах
7. багатир — див. багатий Словник синонімів Вусика
8. багатир — БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину). Словник синонімів української мови
9. багатир — Багати́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -ти́рю! -тирі́, -рі́в, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)