1. Словник української мови в 11 томах

багатий

БАГА́ТИЙ, а, е.

1. Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; протилежне бідний.

І сниться їй той син Іван І уродливий і багатий. Уже засватаний, жонатий (Шевч., II, 1953, 287);

// у знач. ім. бага́тий, того, ч. Те саме, що бага́ч.

Хто не служив та в багатого. Той не знає лиха! (Укр.. думи.., 1955, 284).

2. на що, чим. Який має багато, в достатку чого-небудь.

Багатий на лати Та на дрібні сльози — бодай не втирать! (Шевч., І, 1951, 85);

Багатий на смачні страви, розкішний на дорогі трунки обід кінчався (Мирний, II, 1954, 277);

; Різноманітними корисними копалинами багаті надра України (Наука…, 7, 1956, 7);

*Образно. Я дивилась на тебе, мій брате; Що гадала, — не вимовлю зроду, Чим було тоді серце багате. Поховала я в тихую воду (Л. Укр., І, 1951, 67).

◊ Бага́тий ве́чір — вечір напередодні різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв.

Заступало свято; настав багатий вечір (Мирний, III, 1954, 32);

Чим бага́ті, тим і ра́ді — традиційна формула звертання до гостя, припрошування користуватися всім тим, що йому пропонують господарі дому.

— Сідайте, сідайте, — стала енергійніше припрошувати й Вутанька. — Чим багаті, тим і раді! (Гончар, II, 1959, 159).

3. Великий, достатній, повний.

Звичайно, чув я, що врожай Зібрали ви багатий (Рильський, III, 1961, 51);

Секретар мав за своїми плечима багатий досвід партійного працівника і воїна (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 15);

*Образно. Дороги веселі Пливуть повз оселі, І осінь багата Заходить у села (Стельмах, Живі огні, 1954, 5).

4. Розкішний, пишний, дуже гарний.

Не один попадавсь тоді бідак, який одежиною драний, так постаттю багатий (Вовчок, І, 1955, 366);

І непокірні багаті коси, і живучі молоді рухи, і стан одточений — усе заговорило в Назіри заворожливим прочистим говором (Ле, Міжгір’я, 1953, 281).

5. перен. Цінний чим-небудь, високоякісний.

Дякую і за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал (Коцюб., III, 1956, 344);

// Різноманітний, з великим запасом слів (про мову).

І виходить Наталка із хати, І виносить вам кухоль води, І така в неї мова багата. Хоч в словник її, чисту, введи. (Забашта, Пісня.., 1961, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багатий — (який має багато майна) заможний, маєтний, грошовитий, книжн. імущий; (з великою кількістю чого-небудь) розкішний, щедрий, розм. (що любить ділитися своїми здобутками) гойний, щедрий, (зовнішньо) пишний, (ефектний) помпезний, (урожай) великий, добрий, щедротний, рясний. Словник синонімів Полюги
  2. багатий — бага́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. багатий — Заможний, маєтний, грошовитий, забезпечений, зап. імущий; (двір) жм. хазяйський; (урожай) рясний, буйний, щедрий; (одяг) розкішний, пишний, шикарний; (науковий матеріял) цінний, коштовний, якісний; (вибір) широкий, великий, різноманітний; багатенький, багатющий, пребагатий. Словник синонімів Караванського
  4. багатий — [багатией] м. (на) -тому /-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. багатий — -а, -е. 1》 Який має багатство, володіє великими матеріальними цінностями; заможний; прот. бідний. 2》 на що, чим. Який має багато, в достатку чого-небудь. Багатий вечір — вечір напередодні Різдва, коли виставляють на стіл багато різних страв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. багатий — БАГА́ТИЙ, а, е. 1. Який має багатство, заможний; протилежне бідний. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Уже засватаний, жонатий (Т. Шевченко); // у знач. ім. бага́тий, того, ч. Те саме, що бага́ч. Словник української мови у 20 томах
  7. багатий — Багатий до бідного літом, а бідний до багатого зимою. В літі багатому треба робітника, а зимою бідному треба хліба на відробок. Багатий робить, як хоче, а бідний, як може. Характеристичне порівнання людей, нерівних майном. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. багатий — I багатенний, багатенький, багатиня, багатир, багатирський, багатій, багатющий, багатько, багач, багачик, безбідний, глитаєнко, глитай, глитайчук, глитаюка, глитаяка, гнойоїд (сільська кличка багатих), господарний, грошовитий, домовитий, домовладика... Словник синонімів Вусика
  9. багатий — БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. Словник синонімів української мови
  10. багатий — Бага́тий, -та, -те на що (а не чим). Бага́тий на ла́ти та на дрібні́ сльо́зи (Шевч.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. багатий — Багатий, -а, -е 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Ном. № 1420. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Ном. № 1428. Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Мет. 64. Словник української мови Грінченка