1. Словник української мови Грінченка

багачка

Багачка, -ки

ж. Богачка. Засватав я вбогу дівку, — хай багачка плаче, бо багачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мій, сину, каже, — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати. МВ. І. 122.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багачка — бага́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. багачка — -и. Жін. до багач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багачка — БАГА́ЧКА, и, ж. Жін. до бага́ч. Федора Гинцариха була собі багачка на все село (Ю. Федькович); Нема гірше, сину, як докора багачки! Через те я не раяла б тобі багачки брати (Панас Мирний); А тепер, а тепер – я багачка, Замість курочки – Є в мене качка! (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
  4. багачка — Бага́чка, -чки, -чці; -га́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. багачка — БАГА́ЧКА, и, ж. Жін. до бага́ч. Нема гірше, сину, як донора багачки! Через те я не раяла б тобі багачки брати (Мирний, II, 1954, 224); Федора Гинцариха була собі багачка на все село (Федьк. Словник української мови в 11 томах