багачка
БАГА́ЧКА, и, ж. Жін. до бага́ч.
Нема гірше, сину, як донора багачки! Через те я не раяла б тобі багачки брати (Мирний, II, 1954, 224);
Федора Гинцариха була собі багачка на все село (Федьк., Буковина, 1950, 61);
А тепер, а тепер — я багачка, Замість курочки — Є в мене качка! (Нех., Казки.., 1958, 69).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багачка — бага́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- багачка — -и. Жін. до багач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багачка — БАГА́ЧКА, и, ж. Жін. до бага́ч. Федора Гинцариха була собі багачка на все село (Ю. Федькович); Нема гірше, сину, як докора багачки! Через те я не раяла б тобі багачки брати (Панас Мирний); А тепер, а тепер – я багачка, Замість курочки – Є в мене качка! (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах
- багачка — Бага́чка, -чки, -чці; -га́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- багачка — Багачка, -ки ж. Богачка. Засватав я вбогу дівку, — хай багачка плаче, бо багачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мій, сину, каже, — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати. МВ. І. 122. Словник української мови Грінченка