багнітувати
Багнітува́ти, -ту́ю, -єш
гл. = багнити. Кіев.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багнітувати — багні́тува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- багнітувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. 1》 Бруднити. 2》 Псувати, нівечити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багнітувати — БАГНІ́ТУВА́ТИ, ні́ту́ю, ні́ту́єш, недок., що, діал. 1. Те саме, що багни́ти. 2. Псувати, нівечити щось. * Образно. Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
- багнітувати — БАГНІ́ТУВА́ТИ, ні́ту́ю, ні́ту́єш, недок., перех., діал. 1. Бруднити. 2. Псувати, нівечити щось. *Образно. Хіть — напала мандрувати. Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (Граб., І, 1959, 193). Словник української мови в 11 томах