багнітувати
БАГНІ́ТУВА́ТИ, ні́ту́ю, ні́ту́єш, недок., що, діал.
1. Те саме, що багни́ти.
2. Псувати, нівечити щось.
* Образно. Хіть напала мандрувати, Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- багнітувати — багні́тува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- багнітувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. 1》 Бруднити. 2》 Псувати, нівечити щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- багнітувати — БАГНІ́ТУВА́ТИ, ні́ту́ю, ні́ту́єш, недок., перех., діал. 1. Бруднити. 2. Псувати, нівечити щось. *Образно. Хіть — напала мандрувати. Аж молодшає чуття; Годі ум багнітувати Над питаннями життя (Граб., І, 1959, 193). Словник української мови в 11 томах
- багнітувати — Багнітува́ти, -ту́ю, -єш гл. = багнити. Кіев. Словник української мови Грінченка