байбара

Байбара, -ри

ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байбара — -и, ж., діал. Довгий батіг у пастухів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. байбара — БАЙБАРА́, и́, ж., діал. Довгий батіг у пастухів. Замекали вівці, заляскали байбарами підпасичі (А. Головко); У селі є вигін, на якому пасуться телята, свині, гуси, вівці, кози, і коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь.. Словник української мови у 20 томах
  3. байбара — див. батіг Словник синонімів Вусика
  4. байбара — БАЙБАРА́, и́, ж., діал. Довгий батіг у пастухів. Зачекали вівці, заляскали байбарами підпасичі, розлучаючи по дворах (Головко, II, 1957, 226); У селі є вигін, на якому пасуться телята, свині, гуси, вівці, кози... Словник української мови в 11 томах