1. Словник української мови у 20 томах

байбара

БАЙБАРА́, и́, ж., діал.

Довгий батіг у пастухів.

Замекали вівці, заляскали байбарами підпасичі (А. Головко);

У селі є вигін, на якому пасуться телята, свині, гуси, вівці, кози, і коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь.., то наказує кучерові, одноокому Кузьмі, розганяти їх байбарою, щоб не задавити котрогось (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байбара — -и, ж., діал. Довгий батіг у пастухів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. байбара — див. батіг Словник синонімів Вусика
  3. байбара — БАЙБАРА́, и́, ж., діал. Довгий батіг у пастухів. Зачекали вівці, заляскали байбарами підпасичі, розлучаючи по дворах (Головко, II, 1957, 226); У селі є вигін, на якому пасуться телята, свині, гуси, вівці, кози... Словник української мови в 11 томах
  4. байбара — Байбара, -ри ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58. Словник української мови Грінченка