1. Словник української мови Грінченка

байтало

Байтало, -ла

с. Неработящій человѣкъ, безъ дѣла болтающійся, шляющійся. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байтало — див. ледачий Словник синонімів Вусика