1. Словник української мови Грінченка

байтала

Байтала, -ли

об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байтала — -и, ч. і ж. Незграбна, неповоротка людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. байтала — БАЙТА́ЛА, и, ч. і ж., рідко. Незграбна, неповоротка людина. Словник української мови у 20 томах
  3. байтала — байта́ла (байто́ла) незграбна, безпорадна людина; недотепа (ст)||бандура, бельбас, гаман, оферма, оферма штабова, офяра, офяра з мосьціск, офяра копнєнта, офяра плютонова, офяра штабова, пайташ, сафандула, старий пайташ, фуяра, фуяра з мосціск, цюцюрупа, штабсоферма Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. байтала — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика