байтала

байта́ла

-и, ч. і ж.

Незграбна, неповоротка людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байтала — БАЙТА́ЛА, и, ч. і ж., рідко. Незграбна, неповоротка людина. Словник української мови у 20 томах
  2. байтала — байта́ла (байто́ла) незграбна, безпорадна людина; недотепа (ст)||бандура, бельбас, гаман, оферма, оферма штабова, офяра, офяра з мосьціск, офяра копнєнта, офяра плютонова, офяра штабова, пайташ, сафандула, старий пайташ, фуяра, фуяра з мосціск, цюцюрупа, штабсоферма Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. байтала — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  4. байтала — Байтала, -ли об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1. Словник української мови Грінченка