1. Словник української мови Грінченка

банька

Банька, -ки

ж.

1) ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша!

2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. Дещо.

3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). см. гало.

4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев. Банька на олій. Шух. I. 264, 270.

5) Пузырь водяной. Чоловік на світі, як банька на воді. Ном. № 8260.

6) Бѣлокъ глаза. Конст. у. Хрустали къ глаза (у вола). Рудч. Чп. 254. мн. баньки. Выпученные глаза. Греб. 373. Чого ви, братця, так баньки повитріщали? Греб. Баньки вивалив, мов баран. О. 1861. XI. Кух. 34. Коли б мені не засліпило так тею горілкою баньок, то може б я і втрапив додому. Грин. II. 179.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банька — Дивись ринський [давня австрійська монета][IV] — посуд із бляхи [V] Словник з творів Івана Франка
  2. банька — ба́нька іменник жіночого роду купол; куля Орфографічний словник української мови
  3. банька — (посудина) слоїк, сов. банка; (на воді) булька, бульбашка; (скляна прикраса) куля, кулька. Словник синонімів Караванського
  4. банька — I -и, ж. Зменш. до баня I 1). II -и, ж. 1》 Зменш. до баня II 1). 2》 Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька. 3》 Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек. 4》 діал. Очне яблуко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. банька — Це око та лікарська б. Словник чужослів Павло Штепа
  6. банька — БА́НЬКА¹, и, ж. Зменш. до ба́ня¹ 1. Ще донедавна тут була славнозвісна банька, затишна така, чистенька (з газ.). БА́НЬКА², и, ж. 1. Зменш. до ба́ня² 1. Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М. Словник української мови у 20 томах
  7. банька — ба́нька 1. банка (м, ср, ст): Бо що робити? Стало мені цілком ясно, що світ – як банька, а люди – як мухи (Селепко) 2. ялинкова прикраса (перев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. банька — И, ж., нарк. Випарювання рідини під час приготування наркотику. Словник сучасного українського сленгу
  9. банька — (-и) ж.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 5. Словник жарґонної лексики української мови
  10. банька — див. бульбашка; глечик Словник синонімів Вусика
  11. банька — ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. Фразеологічний словник української мови
  12. банька — БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М. Словник синонімів української мови
  13. банька — Ба́нька, -ньки, -ньці; ба́ньки́, -ньо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. банька — БА́НЬКА¹, и, ж. Зменш. до баня¹ 1 БА́НЬКА², и, ж. 1. Зменш. до ба́ня² 1. Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (Коцюб., III, 1956, 139). Словник української мови в 11 томах
  15. банька — Те саме, що і главка. Архітектура і монументальне мистецтво