1. Словник української мови у 20 томах

банька

БА́НЬКА¹, и, ж.

Зменш. до ба́ня¹ 1.

Ще донедавна тут була славнозвісна банька, затишна така, чистенька (з газ.).

БА́НЬКА², и, ж.

1. Зменш. до ба́ня² 1.

Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М. Коцюбинський).

2. Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька.

Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний);

Віра .. витягла руку й нервово мняла [м'яла] баньку (В. Винниченко);

* У порівн. Котивсь [хлопчик Іван] .. маленький і білий, наче банька кульбаби (М. Коцюбинський);

// Булька, бульбашка.

Зі стріхи струмочками дзюркотить вода, гомонить і творить великі чисті баньки (У. Самчук);

* У порівн. Чоловік на світі, як банька на воді (Номис).

3. розм. Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек.

Той тільки пив воду з копанки, хто приходив з банькою (А. Свидницький);

– В горлі посуха! але ми зараз порадимо на це, – казав Лука, присовуючи до себе чималу баньку з вином (М. Коцюбинський);

І тільки й спочиву, що у старої Ганьки Води напитися з полив'яної баньки (М. Рильський);

Їхали не впорожні, на возі лежали якісь клунки, а між тим видно баньку, що в ній був мед (У. Самчук).

4. діал. Очне яблуко.

Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий, цибатий, .. вуси, руді та довгі, униз загнулися, очі – бульками, з червоними жилочками на білих баньках (Панас Мирний).

◇ Аж но́сом ба́ньки дме див. ду́ти;

Ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), див. ло́патися;

Пуска́ти ми́ляну ба́ньку див. пуска́ти;

(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна ба́нька, зі сл. зникнути, пропасти і т. ін. – швидко, безслідно.

Потім розлетілося все, щезло, мов мильна банька (А. Крушельницький);

По довгій годині прокинулися [втікачі] від голосних вигуків: – Тут вони! Тут! Страшне то було пробудження! Мрія про волю зникла, як мильна банька (В. Гжицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банька — Дивись ринський [давня австрійська монета][IV] — посуд із бляхи [V] Словник з творів Івана Франка
  2. банька — ба́нька іменник жіночого роду купол; куля Орфографічний словник української мови
  3. банька — (посудина) слоїк, сов. банка; (на воді) булька, бульбашка; (скляна прикраса) куля, кулька. Словник синонімів Караванського
  4. банька — I -и, ж. Зменш. до баня I 1). II -и, ж. 1》 Зменш. до баня II 1). 2》 Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька. 3》 Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек. 4》 діал. Очне яблуко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. банька — Це око та лікарська б. Словник чужослів Павло Штепа
  6. банька — ба́нька 1. банка (м, ср, ст): Бо що робити? Стало мені цілком ясно, що світ – як банька, а люди – як мухи (Селепко) 2. ялинкова прикраса (перев. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. банька — И, ж., нарк. Випарювання рідини під час приготування наркотику. Словник сучасного українського сленгу
  8. банька — (-и) ж.; нарк. Випарювання рідини. ПСУМС, 5. Словник жарґонної лексики української мови
  9. банька — див. бульбашка; глечик Словник синонімів Вусика
  10. банька — ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), жарт. Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т. ін. Міф про те місто .. Фразеологічний словник української мови
  11. банька — БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М. Словник синонімів української мови
  12. банька — Ба́нька, -ньки, -ньці; ба́ньки́, -ньо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. банька — БА́НЬКА¹, и, ж. Зменш. до баня¹ 1 БА́НЬКА², и, ж. 1. Зменш. до ба́ня² 1. Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (Коцюб., III, 1956, 139). Словник української мови в 11 томах
  14. банька — Те саме, що і главка. Архітектура і монументальне мистецтво
  15. банька — Банька, -ки ж. 1) ум. отъ баня 1. А на нашій церковці що за банька хороша! 2) Шаръ. Місяць має вид опуклий, се б то як банька. Дещо. 3) Стеклянный шаръ для глаженія (вмѣсто утюга). см. гало. 4) Глиняный или стеклянный узкогорлый сосудъ. Кіев. Словник української мови Грінченка