1. Словник української мови Грінченка

барильце

Барильце, -ця

с.

1) ум. отъ барило.

2) мн. барильця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барильце — бари́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. барильце — -я, с. Зменш.-пестл. до барило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барильце — БАРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до бари́ло. Барильця, пляшечки, носатку. Сулії, тикви, баклажки. Все висушили без остатку (І. Котляревський); Кавун добув з льоху барильце старої вишнівки (П. Козланюк); – Товариші, в чім справа?... Словник української мови у 20 томах
  4. барильце — див. діжка Словник синонімів Вусика
  5. барильце — Бари́льце, -ця, -цю; -ри́льця, -лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. барильце — БАРИ́ЛЬЦЕ, я, сер. Зменш.-пестл. до барило. Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (Іван Котляревський, I, 1952, 168); Кавун добув з льоху барильце старої вишнівки (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 43); *У порівн. Словник української мови в 11 томах