1. Словник української мови в 11 томах

барильце

БАРИ́ЛЬЦЕ, я, сер. Зменш.-пестл. до барило.

Барильця, пляшечки, носатку, Сулії, тикви, баклажки, Все висушили без остатку (Іван Котляревський, I, 1952, 168);

Кавун добув з льоху барильце старої вишнівки (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 43);

*У порівн. — Товариші, в чім справа? — заверещав, вистрибнувши з натовпу, круглий, як барильце, коротконогий чоловік (Петро Панч, II, 1956, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барильце — бари́льце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. барильце — -я, с. Зменш.-пестл. до барило. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. барильце — БАРИ́ЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до бари́ло. Барильця, пляшечки, носатку. Сулії, тикви, баклажки. Все висушили без остатку (І. Котляревський); Кавун добув з льоху барильце старої вишнівки (П. Козланюк); – Товариші, в чім справа?... Словник української мови у 20 томах
  4. барильце — див. діжка Словник синонімів Вусика
  5. барильце — Бари́льце, -ця, -цю; -ри́льця, -лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. барильце — Барильце, -ця с. 1) ум. отъ барило. 2) мн. барильця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72. Словник української мови Грінченка