батьківський

Батьківський, -а, -е

= батьків. Приблудився к батьківському двору. Чуб. I. 174. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько. Грин. І. 115.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. батьківський — ба́тьківський прикметник батькі́вський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. батьківський — [бат'к'іўс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. батьківський — -а, -е. 1》 Прикм. до батько 1). || Належний батькові, батькам. Батьківська рослина — рослина з чоловічими квітками. 2》 Власт. батькові, батькам (у 1 знач.); пройнятий любов'ю, ніжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. батьківський — БА́ТЬКІВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ба́тько 1. Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль (І. Котляревський); // Належний батькові, батькам. Словник української мови у 20 томах
  5. батьківський — ба́тькова (ба́тьківська) стрі́ха. Рідна домівка, там де хтось народився. Чудовий образ принесла вона в душі тоді під батькову стріху, і той образ раз у раз оживає в її уяві, й міниться, і грає барвами (М. Коцюбинський); // Родина, родинна опіка. Фразеологічний словник української мови
  6. батьківський — БА́ТЬКІВСЬКИЙ (належний батькові, батькам, узагалі предкам), О́ТЧИЙ уроч., заст., ОТЕ́ЦЬКИЙ уроч., діал. — Дивлюся я, мого батьківського дому, що стояв над самою вулицею, нема. Тільки головешки куряться (І. Словник синонімів української мови
  7. батьківський — Ба́тьківський, -ка, -ке; -кі, -ких Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. батьківський — БА́ТЬКІВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ба́тько 1. Тепер би треба описати Евандра батьківську печаль І хлипання всі розказати, І крик, і охання, і жаль (Котл., І, 1952, 271); // Належний батькові, батькам. Словник української мови в 11 томах