бевка

Бевка, -ки

ж.

1) Пойло для скота, собакъ, болтушка изъ муки, разведенной въ водѣ. Шейк.

2) Колонна? см. белька. Ой піду я до церковці та стану за бевку; позираю раз на попа, а тричі на Євку. Гол. IV. 493.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бевка — Бе́вка: — пійло, бовтанка [II] — рідка страва з борошна або крупів [26] Словник з творів Івана Франка
  2. бевка — бе́вка іменник жіночого роду пійло; страва діал. Орфографічний словник української мови
  3. бевка — -и, ж., діал. 1》 Пійло з борошна. 2》 Рідка страва з борошна або крупів; бовтанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бевка — БЕ́ВКА, и, ж., діал. 1. Пійло з борошна, розведеного у воді. 2. Рідка пісна страва з борошна або крупів; бовтанка. Вона дає йому якусь бевку, – він того не хоче їсти (з казки); – Коби якого борщику [дала] або бевки (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  5. бевка — (-и) ж.; мол. Те саме, що баланда, 2. ПСУМС, 6. Словник жарґонної лексики української мови
  6. бевка — БЕ́ВКА, и, ж., діал. 1. Пійло з борошна. 2. Рідка страва з борошна або крупів; бовтанка. Вона дає йому якусь бевку, — він того не хоче їсти (Укр.. казки, 1951, 329); — Коби якого борщику [дала] або бевки (Стеф., І, 1949, 47). Словник української мови в 11 томах