бевка
БЕ́ВКА, и, ж., діал.
1. Пійло з борошна.
2. Рідка страва з борошна або крупів; бовтанка.
Вона дає йому якусь бевку, — він того не хоче їсти (Укр.. казки, 1951, 329);
— Коби якого борщику [дала] або бевки (Стеф., І, 1949, 47).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бевка — Бе́вка: — пійло, бовтанка [II] — рідка страва з борошна або крупів [26] Словник з творів Івана Франка
- бевка — бе́вка іменник жіночого роду пійло; страва діал. Орфографічний словник української мови
- бевка — -и, ж., діал. 1》 Пійло з борошна. 2》 Рідка страва з борошна або крупів; бовтанка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бевка — БЕ́ВКА, и, ж., діал. 1. Пійло з борошна, розведеного у воді. 2. Рідка пісна страва з борошна або крупів; бовтанка. Вона дає йому якусь бевку, – він того не хоче їсти (з казки); – Коби якого борщику [дала] або бевки (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
- бевка — (-и) ж.; мол. Те саме, що баланда, 2. ПСУМС, 6. Словник жарґонної лексики української мови
- бевка — Бевка, -ки ж. 1) Пойло для скота, собакъ, болтушка изъ муки, разведенной въ водѣ. Шейк. 2) Колонна? см. белька. Ой піду я до церковці та стану за бевку; позираю раз на попа, а тричі на Євку. Гол. IV. 493. Словник української мови Грінченка