бевкання
БЕ́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. бе́вкати і звуки, утворювані цією дією.
Над Вербівкою розлягалося тривожне бевкання великого дзвона (Іщук, Вербівчани, 1961, 410).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бевкання — бе́вкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бевкання — -я, с. Дія за знач. бевкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бевкання — БЕ́ВКАННЯ, я, с. Дія за знач. бе́вкати і звуки, утворювані цією дією. Над Вербівкою розлягалося тривожне бевкання великого дзвона (А. Іщук); Небо здригається від бевкання великого Кирила, а він з висоти Корняктівської дзвіниці вперто і владно ритмізує безладний передзвін (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
- бевкання — див. звучання Словник синонімів Вусика
- бевкання — Бевкання, -ня с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный). Харьк. Словник української мови Грінченка