1. Словник української мови Грінченка

бедрик

Бедрик, -ка

м.

1) Значеніе непонятно: употребл. въ щедрівці: Щедрик-бедрик! дайте вареник. Чуб. III. 177. см. въ томъ же значеніи ведрик.

2) дай боже й на бедрик! Дай Богъ и въ будущемъ. Сквир. у.

3) насѣк. = сонечко, Coccinella. см. бездрик.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бедрик — А, ч., бот. Рід родини зонтичних; багаторічна трав'яниста рослина з прямостоячим стеблом і пірчастим листям. Довкола сопки і хрести, людські кістки біліють щедро, од божевілля й німоти малесенький рятує бедрик. (П-1:150). Словник поетичної мови Василя Стуса