1. Словник української мови Грінченка

безвір'я

Безвір'я, -р'я

с. Безвѣріе. Віра і безвір'я. Щог. В. 109.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвір'я — безві́р'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безвір'я — -я, с. 1》 Відсутність віри в кого-, що-небудь. 2》 Відсутність віри в Бога; безбожність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвір'я — БЕЗВІ́Р'Я, я, с. 1. Відсутність віри в Бога; безбожність. Ті, що залишилися в безвір'ї, – геть погинуть (з рел.-церк. літ.); “Віра рятує – безвір’я губить”, – так мудро каже народ (з газ.). 2. Відсутність віри в кого-, що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. безвір'я — АТЕЇ́ЗМ (заперечування існування бога), БЕЗБО́ЖНІСТЬ, БЕЗВІ́Р'Я, БЕЗБО́ЖНИЦТВО, БЕЗВІ́РСТВО рідко, БЕЗБО́ЖЖЯ рідко. Ні релігія, ні атеїзм самі по собі не роблять людину моральною (з журналу)... Словник синонімів української мови