бездітник

Бездітник, -ка

м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездітник — -а, ч. Той, у кого немає власних дітей. Великий тлумачний словник сучасної мови