бездітник

безді́тник

-а, ч.

Той, у кого немає власних дітей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бездітник — Бездітник, -ка м. Бездѣтный человѣкъ. Вх. Зн. 2. Словник української мови Грінченка