бездітний

Значення в інших словниках

1. бездітний — безді́тний прикметник Орфографічний словник української мови
2. бездітний — БЕЗДІ́ТНИЙ, а, е. Який не має власних дітей. Лука Митрофанович одружився вдруге з бездітною вдовою Докією (В. Козаченко); Умру бездітним .. – тихо сказав Тарас. – Не буде кому й згадати (Василь Шевчук); // тільки ж. Яка не може народити дитину; безплідна. Словник української мови у 20 томах
3. бездітний — БЕЗДІ́ТНА тільки жін. (про жінку — яка не може мати дітей), БЕЗПЛІ́ДНА розм., НЕПЛІ́ДНА розм. Трохим Упир хоч і багату жінку взяв, та здоров'ям слабу — бездітна вона була (І. Ле); — Теперішні дівки.. на старість каятимуться, та пізно буде... Словник синонімів української мови
4. бездітний — Безді́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. бездітний — БЕЗДІ́ТНИЙ, а, е. Який не має власних дітей. Лука Митрофанович одружився вдруге з бездітною вдовою Докією (Коз., Нові Потоки, 1948, 47); // тільки ж. р. Яка не може народити дитину; безплідна. Словник української мови в 11 томах
6. бездітний — Бездітний, -а, -е Бездѣтный. Ном. № 1620. Плач, Вкраїно, бездітна вдовице. Шевч. Тітка була бездітна. МВ. (О. 1862. III. 48). Словник української мови Грінченка