1. Словник української мови Грінченка

безколірний

Безколірний, -а, -е

Безцвѣтный.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безколірний — безко́лірний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безколірний — -а, -е. Який не має кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безколірний — БЕЗКО́ЛІРНИЙ, а, е. Який не має кольору. Темні пасма .. звисали їй на чоло з-під безколірної хустки (В. Барка); Глиняні іграшки розмалювали вапном у білі смуги і покривали безколірною або земною поливою (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. безколірний — див. безбарвний Словник синонімів Вусика
  5. безколірний — БЕЗБА́РВНИЙ (який не має кольору, забарвлення), БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ рідше; БЕЗКО́ЛІРНИЙ (перев. у науковому стилі); БІ́ЛИЙ розм. (звичайно про рідину); ВО́ДЯВИЙ, ВОДЯНИ́СТИЙ (звичайно про очі — світлий, прозорий); НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ (про... Словник синонімів української мови
  6. безколірний — Безко́лірний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. безколірний — БЕЗКО́ЛІРНИЙ, а, е. Який не має кольору. Пропілен — це безколірний газ (Наука.., 7, 1958, 11). Словник української мови в 11 томах