безколірний
БЕЗКО́ЛІРНИЙ, а, е. Який не має кольору.
Пропілен — це безколірний газ (Наука.., 7, 1958, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безколірний — безко́лірний прикметник Орфографічний словник української мови
- безколірний — -а, -е. Який не має кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безколірний — БЕЗКО́ЛІРНИЙ, а, е. Який не має кольору. Темні пасма .. звисали їй на чоло з-під безколірної хустки (В. Барка); Глиняні іграшки розмалювали вапном у білі смуги і покривали безколірною або земною поливою (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- безколірний — див. безбарвний Словник синонімів Вусика
- безколірний — БЕЗБА́РВНИЙ (який не має кольору, забарвлення), БЕЗКОЛЬОРО́ВИЙ рідше; БЕЗКО́ЛІРНИЙ (перев. у науковому стилі); БІ́ЛИЙ розм. (звичайно про рідину); ВО́ДЯВИЙ, ВОДЯНИ́СТИЙ (звичайно про очі — світлий, прозорий); НЕЗАБА́РВЛЕНИЙ (про... Словник синонімів української мови
- безколірний — Безко́лірний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- безколірний — Безколірний, -а, -е Безцвѣтный. Словник української мови Грінченка